Це дозволяє створити суцільний, міцний шов, що має властивості, близькі до основного матеріалу. На сьогодні існує велика кількість технологій зварювання, всі вони мають свої переваги та недоліки і серед них немає найкращої! В кожному конкретному випадку є свої особливості і тому в одних випадках найбільш оптимальним буде використання електродугового зварювання, а в іншому точкового або стикового.
В деревообробній, металообробній, продуктовій та інших галузях можна зустріти стрічкові пилки різних конфігурацій. Для розпилювання крупної деревини вони мають великі зуби та велику ширину: від 30 до 150 мм, а інколи і більше, для розпилювання металу вони мають меншу ширину, зазвичай від 6 до 30 мм та дрібний зуб. Великий зуб дозволяє збільшити швидкість різу, велика ширина забезпечує стабільність стрічкового полотна в процесі роботи. Але великий зуб дає високу шорсткість поверхні різу і у більшості випадків вимагає подальшої обробки. Дрібний зуб дозволяє отримати більш гладку поверхню різу, але це призводить до зниження швидкості різу. Також дрібний зуб використовується для обробки твердих та крихких матеріалів, в тому числі металів.
Стрічкова пила представляє собою металеву стрічку з одного або з обох боків якого створенні зубці. Стрічка натягується між двома шківами, а робоча зона розташовується на прямій ділянці між шківами. Для підвищення стійкості пилки в процесі різу часто використовуються направляючі з підшипниками, які підводяться максимально близько до заготовки і забезпечують більшу стабільність полотна в процесі різу і знижують бокове зміщення полотна. Враховуючи, що шківи постійно крутяться і стрічка постійно перебуває в стані згинання-розгинання це накладає обмеження на властивості матеріалу стрічки - він має бути пружнім, не розтріскуватись від великої кількості згинань, а це накладає обмеження на твердість. А низька твердість підвищує швидкість зносу.
Для збільшення твердості зуба йдуть на різні хитрощі - це і загартування лише кінчика зуба і напайка зуба з більш твердого сплаву - біметалічна пилка. Таким способом вдається залишити тіло пилки еластичним, а зуб твердим.
Пилки з великим кроком зуба періодично проходять процедуру заточування, під час якої, зазвичай, дисковим абразивним кругом, сточується незначна частина зуба, щоб повернути початкову гостроту. Часто на цьому етапі також виконується розвід зуба - процедура, під час якої сусідні зубці загинають в протилежні боки, тим самим збільшуючи ширину різа. Це дозволяє уникнути тертя самої стрічки вздовж каналу пропилу і тим самим знизити нагрів. Відсутність розводу або його незначна величина часто може призвести до заклинювання полотна в процесі різу.
Виготовляються стрічкові пилки у вигляді довгої стрічки, яка постачається на локальні зварювальні дільниці або майстерні. Там відміряється необхідна довжина стрічки, з врахуванням ходу натяжки шківа пилорами чи стрічкового станка. Нова стрічкова пилка відміряється згідно максимальної довжини пилки, яку допускає пилорами чи станок, що дозволяє в процесі експлуатації вирізати пошкоджену частину і знову зварити стрічку в кільце. Різання стрічкових пилок, зазвичай, виконується за допомогою гільйотини, яка дозволяє швидко і точно виконати різ. Краї пилки мають бути перпендикулярними і рівними, без жодних деформацій. Для пилок з кроком зуба більше 5 мм потрібно враховувати розташування зубців на краях пилки після зварювання, щоб забезпечити сталий крок та напрям розводу зуба. Також потрібно враховувати, що в процесі зварювання довжина пилки зменшиться на кілька мм, в залежності від налаштувань режиму зварювання. Наприклад, для пилки шириною 35 мм і товщиною 1,0 мм припуск на оплавлення може складати 3,5 мм, а для пилки 10 мм і шириною 0,6 мм - лише 2,0 мм. Ця величина може відрізнятись в залежності від розміру, матеріалу пилки та використаного зварювального апарату
Кінці відрізаної пилки зачищаються від бруду та іржі, обезжирюють і встановлюють в затискачі зварювальної машини для зварювання стрічкових пил. Оператор налаштовує губки, вибирає в меню параметри пилки. Виконує зварювання.
В машинах резистивного зварювання пил кінці пил стискаються і до них підводиться невелика напруга, але струм має високі значення. Внаслідок проходження струму ділянка пилки між електродами (затискачами) нагрівається до пластичного стану (температура понад 700 °С), при цьому затискачі зближаються, розплавлені краї входять один в один і після зняття напруги охолоджуються, створюючи відносно однорідну структуру. Для оператора сам процес зварювання виглядає як нагрівання шва до стану, коли його колір стає рожевим, жовтуватим, а потім затухання. Для проведення резистивного зварювання важливо, щоб торці пилок надійно притискались один до одного. Тут важлива перпендикулярність різу. Навіть зазор в 0,1 мм або товста оксидна плівка в місці контакту призведе до різкого зниження або повної відсутності струму. Тому для зварювання опором виконується попередня точна підгонка кінців пилки з ретельним очищенням торців. Але часто зварювання починається в одній точці, там виникає сильний локальний нагрів, тоді як інша частина пилки залишається холодною. В процесі зварювання ширина контакту поступово збільшується на всю ширину шва, але нерівномірність нагріву залишається, враховуючи невеликий час зварювання. В результаті це може призвести до низької якості шва. До переваг зварювальної машини резистивним методом можна віднести простоту, а до недоліків необхідність ретельної підготовки країв пилки, високу кваліфікацію оператора, який має «відчувати процес», щоб отримати в результаті зварювання не лише якісний шов, а й зберегти крок зуба.
Іншою технологією машин для зварювання стрічкових пилок є зварювання оплавленням. Принципова різниця починається на самому початку. На початку зварювання кінці пилок ще не торкаються одна одної.
Вмикається напруга і кінці пилок повільно зближуються. При контакті країв пилки, зазвичай, в одні точці, виникає контакт, іскра і за рахунок великого струму метал розплавляється, скипає і вилітає з зони контакту. Струм припиняється.
Кінці пилки продовжують зближуватись, виникає нове місце контакту і знову швидкий нагрів в зоні контакту до плавлення і краплі розпеченого металу розлітаються.
Так відбувається весь час, велика кількість міст контакту, швидкий нагрів, сіпання металу і його видалення з зони зварювання.
В результаті виникає нагрівання країв пилки до плавлення, всі забруднення, окиси та інше, які перебували на торцях автоматично вилітають з зони зварювання. Коли метал достатньо розігрітий краї пилок швидко і з великим зусиллям стискаються між собою. Зі шва витісняються залишки розплавленого металу, включаючи оксиди та інші забруднення, а метали з'єднуються між собою. Після цього відбувається охолодження шва. Завдяки тому, що в процесі іскріння пилки відбувається контрольований рух пилки стає можливим точно визначити відстань, яка оплавляється, а за рахунок вибуховості процесу оплавлення зі шва видаляються всі окисли, забруднення, а похибка в перпендикулярності швів нівелюється в перші кілька десятків мілісекунд, тому у випадку контактно-стикового оплавлення похибка підготовки торців пилки майже нівелюється і не залежить від оператора – процес виконується автоматично.
Незважаючи на велику кількість процесів, що відбувається в процесі зварювання, це відбувається швидко. Наприклад, для пилки шириною 6 мм і товщиною 0,6 мм час зварювання (тривалість оплавлення) складає лише 1,0 секунду, для пилки шириною 35 мм і товщиною 1,0 мм час зварювання складає 1,5 секунди.
Для оператора процес контактно-стикового зварювання оплавленням виглядає як інтенсивне виділення іскор в процесі зварювання протягом 1-2 секунд, в залежності від налаштувань зварювальної машини.
Після охолодження зварювального шва як для зварювання опором так і для контактно-стикового потрібно проведення процесу термічного обробки (відпалу), в процесі якого пилка нагрівається до температури близько 600 °С і витримується заданий час. В залежності від зварювальної машини це може бути витримка при одній певній температурі, або при двох чи трьох. Згідно відгуків користувачів, найвищу якість і тривалість служби високоякісних стрічкових пилок забезпечує термічна обробка в 2 - 3 стадії.
Після зварювання і термічної обробки пилки навколо зварного шва знаходяться залишки видавленого надлишку металу - грат. Його знімають механічним способом на шліфувальному станку.
Звичайна стрічкова пилка для деревини з великим кроком зуба часто поставляється без заточування і розведення, тому після зварювання вона встановлюється на заточний і розвідний станок. Інколи це виконується на одному станку одночасно.
В процесі тривалої експлуатації на тілі стрічкової пили з'являються тріщини, ламаються зуби. Якщо оператор вчасно не помітить це і не замінить пилку вона може порватись. Особливо це небезпечно на великих пилорамах з широкими пилками. Тому обов'язково виконується ретельний огляд пилки перед початком роботи, а також, в разі багатогодинної роботи виконується регламентна заміна полотна на інше, "для відпочинку". Як показує практика, це суттєво збільшує термін її експлуатації.
В процесі експлуатації стрічкові пили рвуться або на них з'являються тріщини. Якщо тріщина одна, або пилка порвалась, її відправляють на ремонт, де вирізається пошкоджена ділянка і пилка знову зварюється в кільце, при цьому її довжина зменшується. Якщо подальше зменшення пилки неприпустиме, використовують ремонтні вставки, але вони мають бути з того ж матеріалу, що й основна стрічка. Використання ремонтних вставок іншого виробника зі схожими фізичними розмірами може зменшити надійність відремонтованої пилки.